Стале відновлення України під час війни: енергетика, міста та інфраструктура
Інтеграція «зелених» технологій в енергетичний та інфраструктурний сектори України — не лише критичний фактор енергетичної безпеки, а й економічна можливість для бізнесу. У цьому контексті виклики стають каталізаторами для розвитку, а не бар’єрами.
Саме цим аспектам була присвячена експертна дискусія «Застаріле відновлення: розвиток екологічно чистої енергетики та інфраструктурних проектів» , яка відбулася в рамках Другого міжнародного бізнес-форуму Vision of Ukraine 2030 .
Захід об’єднаних ключових стейкхолдерів — представників бізнесу, уряду, міжнародних організацій, інвесторів та
громадянського суспільства — навколо стратегічного бачення сталого відновлення України.
Відновлення по-європейськи.
Директор проекту «FELICITY II» від Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) Андре Фабіан пояснив, що необхідно створювати інфраструктуру для підтримки відновлення міст війни з акцентом на сталий розвиток, енергоефективність та інклюзивність.
Важливо, щоб усі учасники — від муніципалітетів до населення — могли брати участь у плануванні та реалізації проектів. Він також згадав про важливість розробки ефективних фінансових механізмів та інституційних можливостей для подальшого розширення та повторного впровадження проектів у містах.
Фінансова допомога для досягнення енергоефективності від держави
Марія Малая, перший заступник голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження , представила практичні механізми підтримки енергоефективності від держави. М інулого року запрацював новий механізм фінансування енергоефективності декарбонізації економіки. Сьогодні вже діє спеціальна державна установа — Фонд декарбонізації, яка надає фінансові інструменти (кредити й лізинг) для муніципалітетів та бізнесу для проектів , у тому числі, і в житловому секторі. цього року до переліку включено ОСББ.
Єгор Фаренюк, директор Фонду енергоефективності України, повідомив, як організація адаптувала свою діяльність до умов повномасштабної війни, а також окреслив три ключові бар’єри на шляху до відновлення зруйнованого житлового фонду та дозволив шляхи їх подолання.
Перший виклик — брак фінансування. Через дефіцит державного бюджету країна обмежена у фінансових можливостях, тому залучення підтримки з боку міжнародних партнерів є критичним. Без спільних зусиль масштабне та швидке відновлення неможливе.
Другий виклик — дефіцит кваліфікованих кадрів. Значна частина будівельників і проектантів або мобілізована, або виїхала за кордон. Для вирішення цієї проблеми необхідно створити умови для повернення спеціалістів в Україну, а також розробити програми швидкої підготовки та перекваліфікації нових кадрів.
Третій виклик — зниження виробничих потужностей. Частина підприємств, що забезпечили будівельну галузь, зруйнована. Водночас, після завершення активної фази війни, за наявності фінансування, цю потужність можна буде досить оперативно відновити.
Фаренюк підсумував, що найголовніші проблеми — це нестача людей та фінансів.
Як бізнес і населення долають енергетичні виклики під час війни завдяки розвитку розподіленої генерації
Станіслав Ігнатьєв, голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики, розповідає про ключові тенденції у сфері розподіленої генерації, які формувалися в умовах повномасштабної війни.
- Побутові споживачі оперативно реагували на загрозу енергетичної нестабільності — встановлювали сонячні станції на дахах, часто без дозвільної документації, щоб забезпечити власну енергонезалежність.
- Ринок побутових накопичувачів енергії, зокрема пристроїв на кшталт EcoFlow, стрімко зріс. Сьогодні Україна входить до переліку найбільших європейських ринків у цьому сегменті.
- Бізнес особливо гостро відчув наслідки атак на енергетичну інфраструктуру та обмеження в електропостачанні. Як відповідь — у 2024 році компанії встановили 997 МВт нових потужностей об’єктів розподіленої генерації. З них 556 МВт — це дахові сонячні електростанції.
- Рітейл активно інвестує в промислові СЕС із системами накопичення енергії для забезпечення власних потреб.
- Компанії нафтогазового сектору почали вкладати кошти в масштабні проєкти розподіленої генерації, зміщуючи фокус на довгострокову енергетичну стабільність.
Україна впевнено тримає темп і не відстає від європейських тенденцій у розвитку сталої енергетики — попри війну.
Президент ПрАТ «МХП Еко Енерджи» Олександр Домбровський — про можливості приватного сектору в інвестуванні в сталий розвиток та зелені технології
Ключові тези виступу:
- Зелені технології — запорука енергетичної безпеки та привабливі інвестиції. Їх впровадження в Україні є не лише необхідністю, а й економічно вигідною стратегією для бізнесу.
- Україна не поступається в технологічному розвитку. Вітчизняні компанії вже працюють із сучасними рішеннями: біогаз, біометан, сонячна енергетика, зелений водень.
- Війна стала каталізатором інновацій. Бізнес впроваджує технології, які ще кілька років тому здавались віддаленими перспективами. Уже сьогодні реалізуються проєкти зі встановлення сотень мегават сонячної генерації з накопичувачами енергії.
- МХП інвестує в зелену трансформацію. Ще до початку повномасштабної війни компанія поставила амбітну ціль — досягти вуглецевої нейтральності до 2030 року. Усі запроваджені рішення не лише ефективні, а і прибуткові.
- Потрібна взаємодія бізнесу та громад. Бізнес має практичний досвід впровадження інновацій, громади — ресурс підтримки та масштабування. Локальна влада повинна підсилювати такі ініціативи.
Український бізнес перетворює виклики на можливості для інвестицій та сталого розвитку.
Клавдія Яцишина, керівниця Української енергетичної ініціативи Глобального договору ООН в Україні, підкреслила:
Після початку повномасштабного вторгнення Україна демонструє унікальну стійкість: бізнес не просто долає виклики, а трансформує їх на можливості для інвестицій у технології та розвиток людського капіталу. Навіть в умовах війни український приватний сектор зберігає динаміку зростання та інновацій.
Для міжнародних інвесторів залишаються ключові бар’єри:
- Ризики безпеки енергетичних об’єктів, оскільки критична інфраструктура перебуває під постійною загрозою обстрілів.
- Географічна нерівномірність, що обумовлює більшу інвестиційну активність у безпечних західних регіонах на протилежних прифронтових областях.
Водночас ключовим чинником довіри інвесторів залишається людський капітал. Готовність вкладатися зростає, коли зрозуміло, хто реалізовуватиме проекти. Тому вкрай важливо підтримувати місцеві громади в питаннях перекваліфікації працівників та навчання новим навичкам.
Окрема увага — мотивації та залучення людей різного віку. Необхідно створити можливості для навчання як для молоді, так і для старшого покоління. Особливо це стосується внутрішньо переміщених осіб та демобілізованих — саме вони можуть стати руйнуванням зеленого відновлення своєї громади.
Місія Української енергетичної ініціативи — формування сталого освітнього партнерства, яке сприятиме підготовці фахівців для зеленої трансформації на місцях.
Кроки до переходу на «зелену» енергетику: досвід вугільних регіонів
Андрій Табінський, виконавчий директор Асоціації вугільних громад України, окреслив конкретні кроки, необхідні для енергетичного переходу на місцевому рівні. Попри високий потенціал, головним бар’єром залишається те, що більшість громад, особливо у вугільних регіонах, сьогодні працює в режимі виживання — а не стратегічного планування.
Один з успішних прикладів трансформації — Шептицький ліцей. У співпраці з обласною та міською владою, за підтримки ЄС, заклад повністю змінив профіль підготовки: з фахівців вугільної галузі — на технічних спеціалістів із встановлення та обслуговування сонячних електростанцій, теплових помп і міні-вітроустановок.
приклад демонструє: поки традиційна енергетика пізнає удари, український бізнес і громади створюють нову — децентралізовану, стійку та прибуткову. Кризові умови стали каталізатором для стрімкого розвитку розподіленої генерації, локальних рішень з енергоефективності та інновацій у відновлюваній сфері енергетики.
Накопичений досвід адаптації до екстремальних умов уже сьогодні формує унікальну експертизу — із сильним потенціалом для масштабування в Україні та експорту на міжнародні ринки.